Як раніше торгували без кредитного плеча.
На даний момент просто не реально уявити торгівлю на форекс чи фондовій біржі без використання кредитного плеча.
Адже воно в десятки, а іноді й у сотні разів розширює можливості заробітку, дозволяючи заробити навіть із обмеженим капіталом.
Але так було далеко не завжди кредитне плече, у звичному нам розумінні, з'явилося лише після того, як стало можливо оперативно контролювати біржові курси.
Перш щоб збільшити капітал трейдери використовували хитру схему із заставою.
Що дозволяє отримати набагато менше коштів, ніж зараз. Як зараз виглядає схема роботи з кредитним плечем.
Трейдер має певну суму, яка виступає як застава при отриманні грошей від брокера.
А торговельний термінал автоматично закриває позицію, як тільки ціна наближається до стоп аут.
Тому брокери особливо не обмежені у сумах, що надаються через кредитне плече, адже їхні гроші надійно захищені, а комісія спред зростає пропорційно до розміру плеча, що використовується.
Виявляється, гроші можна використати багато разів.
Раніше банки не мали можливості оперативно контролювати ціну на біржі і тим більше примусово закривати угоди трейдерів.
Тому все було набагато складніше, трейдер маючи на руках 1000 доларів, купував на цю суму акції і йшов до банку за позикою.
Банк давав під ці акції кредит близько 70% від їхньої біржової вартості паперів, трейдер знову купував акцій, але вже на 700 доларів.
Тепер у його розпорядженні було акцій на 1700 доларів за бажання він міг знову піти в банк і взяти позику використовуючи щойно куплені акції. За деякий час ціна зросла на 10%, тобто тепер у інвестора стало акцій на 1870 доларів, він приймав рішення про продаж, зобов'язуючись надати цінні папери через певний час.
Потім повертав кредит банку (у нашому прикладі 700 доларів) і отримував суму 1170 доларів або 17% від початкової суми, тобто позикові кошти дозволили збільшити прибуток на 7%.
За мінусом винагороди банку. Несприятливий сценарій.
На жаль, ціна на біржі не завжди йде туди куди хочеться, в цьому випадку акції, куплені за 1000 доларів можуть коштувати вже 900 доларів і банк просить збільшити суму застави.
Оскільки наявних цінних паперів у нього недостатньо, трейдер може донести ще акцій або повернути частину грошей.
Критична ситуація складалася, якщо трейдер брав гроші кілька разів і вже не міг забезпечити необхідну заставу, це призводило до банкрутства. Причому як трейдера, так і в деяких випадках і банку, який видав позику.
Поява кредитного плеча докорінно змінила ситуацію, його почали надавати брокерські компанії своїх клієнтів. На початку це був невеликий важіль 1:2 або 1:3, поступово розмір зріс до 1:2000.