Джон Мерівезер. Доленосне падіння

Джон Мерівізер вважався просто майстром хеджування ризиків та вибудовування позицій на нейтральному позиціонуванні, отримуючи прибуток із так званого спреду.

Між іншим, Джон Мерівезер був одним із найбільших інвесторів у російські цінні папери, а саме боргові облігації, що власне й призвело до краху після всесвітньо відомого дефолту в 1998 році.

Під його керуванням були мільярди доларів, а в його команді працювали найкращі математики та економісти, що дозволяло Джону утримуватися дуже довгий час на вершині олімпу.

Початковий шлях майбутньої зірки Уолл-стріт

Джон народився 1947 року в місті Чикаго.

Джон з самого дитинства був надзвичайно здібним юнаком, оскільки за що б він не взявся завжди міг довести до кінця. Так, Джон був одним із найкращих учнів у класі, мав досягнення у гольфі та дуже сильно любив науку.

Природно, Джон повністю втілив свої мрії в науці, а саме закінчив престижний університет Чикаго, а також отримав науковий ступінь. Перший рік він повністю присвятив себе науковій діяльності та охоче викладав у середній школі.

Варто зазначити, що Джон Мерівезер із самого дитинства був азартним гравцем, що у майбутньому відіграло важливу роль у його становленні як трейдера.

Кардинальні зміни

Джон Мерівезер був дуже амбітним молодим чоловіком, а життя на зарплату звичайного викладача його зовсім не влаштовувало.

Отримавши науковий ступінь МВА, він значно розширився коло можливостей, тому він приймає принципове рішення відмовитися від викладацької діяльності і влаштовується в Salomon Brothers.

Кар'єра Джона Мерівезер у компанії Salomon Brothers просувалася настільки величезними темпами, що до 30 років він був головним менеджером та головою відділу хеджування.

Унікальний підхід, який був розроблений Джоном та його командою, який полягав у тому, щоб купувати недооцінені активи та продавати переоцінені, при цьому щоб між ними був високий ступінь кореляції а позиція мала мінімальний ризик, але були високі нарахування за відсотковими ставками.

За роки роботи Джон зі своєю командою заробив для фірми понад 100 мільйонів доларів, при цьому домігся для себе та своєї команди найвищих комісійних – 15 відсотків від прибутку команди.

Команда та погоня за відсотком

Щорічна виплата премії для кожного трейдера у вигляді 15 відсотків спонукала деяких членів команди на позаштатні угоди із надзвичайно високим ризиком.

Джон дізнавшись про витівки деяких трейдерів повідомив своє керівництво, проте через те, що інформація просочилася в ЗМІ, журналісти роздули просто величезний скандал, основою якого були маніпуляції з аукціонами на казначейські облігації.

Тиск громадськості змусив Salomon Brothers позбутися курки, що несе золоті яйця, тому Джон Мерівезер та його команда були звільнені.

Джон Мерівезер та перший хедж-фонд

Джон з гордістю прийняв на себе удар та згодом створив власний фонд Long-Term Capital Management. Мерівівезер був дуже талановитим керуючим та організатором, тому у найкоротші терміни вся прогресивна команда з Salomon Brothers перейшла до його компанії.

Як і на минулому місці роботи за основу було взято стратегію хеджування та нейтрального позиціонування, яка постійно покращувалася вченими з його команди.

Починаючи з 1994 року, фонд починає активно торгувати і за перший рік приносить просто феноменальну прибутковість у 43 відсотки, коли ризик по операціях не сягав позначки п'ять відсотків. 

Велика прибутковість викликала дуже велику популярність, і через два роки своєї діяльності та стабільної прибутковості в районі 40 відсотків протягом трьох років призвело до того, що в управлінні
фонду було понад 7 мільярдів доларів, а на початок 1998 року сума активів становила 120 мільярдів.

Тривожний дзвінок

Стрімке зростання компанії, постійне інвестування та утримування позицій призвело до того, що компанія почала володіти двадцятою частиною світового ринку. Джон Мерівезер активно інвестував в економіку Росії та викуповував боргові зобов'язання.

Нагромадивши просто величезні позиції, сталося не передбачуване – дефолт у Росії як наслідок мораторій на виплати за борговими зобов'язаннями. Це був перший, однак, не найсильніший удар.

Втрата в 300 мільйонів для величезної компанії не проблема, однак через низьку ліквідність і падіння попиту компанія LTCM не могла позбутися непотрібних активів, а за нейтральним позиціонуванням і різкою зміною з виплатами по відкритих позиціях просто з'їдала інвесторські гроші.

Закінчення епохи Мерівезера

Величезний оборот за відкритими позиціями при краху компанії міг не тільки нашкодити вкладникам, а й обрушити всю фінансову систему світу. Щоб цього не допустити федеральна резервна система США з найбільшими банками, купили 90 відсотків акцій LTCM і направили в оборотний капітал виручені кошти, що дозволило утримати відкриті позиції і закрити їх з мінімальними збитками.

У 2000 році розплатившись з усіма кредиторами та вкладниками, LTCM припинило своє існування, а Джон Мерівезер через 10 років відкрив новий фонд з активами в 30 мільйонів доларів, що дозволяє йому безбідно існувати до сьогодні.